EN
UK
FR
KNU

VII МІЖНАРОДНА НАУКОВА
КОНФЕРЕНЦІЯ З ХІМІЇ
КИЇВ-ТУЛУЗА

UPS

Про проходження науково-популярної секції для школярів та студентів молодших курсів в рамках 7 Міжнародної наукової конференції з хімії Київ-Тулуза

Протягом другого і третього дня проведення 7 Міжнародної наукової конференції з хімії Київ-Тулуза (4 та 5 червня відповідно) працювала науково-популярна секція для школярів та студентів молодших курсів. За цей період було прочитано 10 науково-популярних лекцій, з яких дві на англійській мові, і 8 лекцій українською мовою.

Роботи секції була відкрита лекцією академіка, Заслуженого професора Університету ім. Поля Сабатьє (Тулуза, Франція), Академіка Тулузської академії наук, президента Французького хімічного товариства, почесного доктора Київського національного університету імені Тараса Шевченка та автора понад 400 наукових публікацій Армана Латта. Тема лекції звучала як „Небезпеки і ризики світу хімії” ("Hazards and risks of chemical world”). Професор А. Латт доступною і цікавою для незнайомих з багатогранним світом хімічних проблем мовою школярів описав всі підводні камені розвитку хімічної промисловості та хімії взагалі, незнання про які може призвести до виникнення необоротних негативних наслідків.

  В наступній доповіді видатний вчений у галузі органічної, біоорганічної, фосфорорганічної та супрамолекулярної хімії, член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту органічної хімії, доктор хімічних наук, професор Віталій Іванович Кальченко познайомив всіх присутніх з передовими розробками Інституту органічної хімії в області супрамолекулярної хімії і хімії каліксаренів. Так як сучасна хімічна наука в даний момент все більше переходить від простих сполук до комплексних та сполук з ускладненою структурою, серія наукових робот, представлена в доповіді В.І. Кальченка, дає вичерпну інформацію про можливості моделювання та синтезу багатофункціональних каліксаренів.

Не знайти в світі речі чи явища, що прогресували б так швидко, як наука. Для того, щоб мати змогу робити внесок в розвиток науки, дуже важливо зрозуміти цю істину – особливо майбутнім науковцям, що ще тільки роблять перші кроки у виборі справи всього свого життя! А реалії науки такі, що зараз окрема спеціальність не може обійтись в своєму розвитку без суміжних. Саме тому в циклі лекцій для школярів та студентів молодших курсів важливе місце посідає доповідь доктора фізико-математичних наук, завідувача кафедри квантова теорія поля фізичного факультету Київського національного університет імені Тараса Шевченка Станіслава Йосиповича Вільчинського. Адже лише знаючи такі суміжні науки, як фізика, біологія, математика, можна будувати науку "на стику спеціальностей".  У всіх бажаючих була змога дізнатись про принципи роботи андронного колайдра, про основні фізичні сили та закони, що діють в ньому, а також про ті перспективи і можливості, які несуть в собі експериментальні дані, отримані групою вчених зі всього світу в результаті роботи колайдра.

Але слухаючи навіть найцікавіші в світі лекції кожен випускник або студент хоч раз задумається: "А що мені дасть робота в науці? Як і де я зможу реалізувати себе? Чи потрібні комусь будуть мої дослідження?". Тому на ряду з іменитими вченими, чиї досягнення в світі науки вже давно здобули визнання, не можна було не дати можливості ще вчорашнім випускникам хімічного факультету розказати, які ж перспективи очікують на майбутніх хіміків. Так, Дмитро Сисоєв, що лише рік тому захистив кандидатську дисертацію в Університеті міста Констанц, що в Німеччині, розповів про моделювання, синтез та можливі області використання молекулярних перемикачів, що, безумовно є досить перспективною темою в хімії та фізиці. А Сергій Рудюк, який через тиждень після проведення  конференції був запрошений на постійну роботу до Ecole Normale Supérieure, Париж, представив історію свого кар’єрного росту від студента хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка до аспіранта в Університеті Поля Сабатьє, Тулуза, і вченого провідних університетів світу в Японії і Франції. Лише пройшовши такий шлях можна дати по справжньому цінні та практично корисні поради  своїм молодшим колегам стосовно того, як вміти ставити перед собою мету і наполегливою працею досягати бажаного, обходячи стороною підводні камені та рифи в бурхливому океані наукових досягнень.

Другий день науково-популярних лекцій був не менш цікавим і насиченим. Розпочався він з виступу завідувача лабораторією біохімії Інституту отоларингології імені А.С Коломийченка НАМН України Сергія Верьовки. Один з видатних випускників хімічного факультету, він вже досить довгий час працює в області біохімії пухлинних процесів. Велика кількість ілюстративного матеріалу не могла не зацікавити молоде покоління і не відкластися у пам’яті, а це чи не найголовніше для будь-якого лектора – викликати інтерес до проблеми. Лекція С. Верьовки є ще одним прикладом нероздільності природничих наук в контексті дослідження природи процесів – як хімічних, так і біологічних.

Логічним продовженням стала лекція Михайла Янчука, який закінчує спільну франко-українську аспірантуру (Університет Поля Сабатьє, Тулуза - хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Розповідь про історію відкриття та дослідження дендримерів – перспективних контейнерів для транспорту ліків у організмі та носіїв каталізаторів, також супроводжувалась великою кількістю ілюстративного матеріалу. Продовжив тему макромолекул складної будови студент 2-го року магістратури Чумаченко Василь, що вже встиг побувати на стажуванні в Університеті Шарля Сардона, Страсбург, Франція. В своїй доповіді він приділив увагу фізичним властивостям гребнепдібних полімерів та дендримерів, в той час як М. Янчук описав загальні принципи синтезу.

Для того, щоб зрозуміти, де саме можуть бути використані результати багатьох років досліджень вчених, у якості логічного заключного акорду роботи секції необхідно відмітити доповіді співробітниць кафедри хімії високомолекулярних сполук, кандидатів хімічних наук, доцента Вретік Людмили Олександрівни та старшого наукового співробітника Надтоки Оксани Миколаївни. З доповіді Вретік Л.О. школярі та студенти дізнались про екологічні проблеми хімії полімерів, біодеградуючі полімери та можливі шляхи вирішення даної проблеми, що вже зараз є глобальною і стосується всієї планети Земля. А лекція Надтоки О.М. принесла більше знань про особливості будови гаджетів, які є у кожного – а саме про рідкокристалічні полімерні системи та особливості їх використання в електроніці, оптиці і т.д.

Як видно з сказаного вище, лекторами була представлена вся многогранність і різноманітність наукових досліджень, і представлений матеріал був не лише теоретичним, а і практично отриманий науковими групами, до яких входять лектори, з великою кількістю ілюстративного матеріалу та прикладів використання в повсякденному житті.

Таким чином, організація та проведення серії лекцій для школярів та студентів молодших курсів, що проходила в рамках 7 Міжнародної наукової конференції з хімії Київ-Тулуза, може вважатись хоч і маленьким, але все ж вагомим кроком у популяризації науки серед молоді. Адже саме незнання можливостей та перспектив наукової кар’єри часто відлякує талановиту молодь від такого кроку, як присвячення життя захоплюючому коловороту пізнання, звершень, відкриттів і постійного прагнення дізнатися більше про саму суть речей. А саме цей коловорот – основа руху людства вперед.

 

Про цей сайт